Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

крутиус

Крути́ус, -са; -ти́уси, -сів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. крутиус — див. звабник; молодий  Словник синонімів Вусика
  2. крутиус — Крути́ус, -са м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33.  Словник української мови Грінченка