крутиус

Крути́ус, -са

м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33.

Значення в інших словниках

1. крутиус — див. звабник; молодий  Словник синонімів Вусика
2. крутиус — Крути́ус, -са; -ти́уси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)