крутитися
Крути́тися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся
гл.
1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет.
2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210.
Словник української мови Грінченка