кубло —
-а, с. 1》 Заглиблення в землі, часто під коренями дерев, де живуть і розмножуються звірі, плазуни; лігво. || Місце, житло птахів, зроблене з галуззя, листя тощо для відкладання яєць, висиджування й виведення пташат; гніздо (у 1 знач.). || перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кубло —
КУБЛО́, а́, с. 1. Заглиблення в землі, часто під коренями дерев, де живуть і розмножуються звірі, плазуни; лігво. Під коренем дуба зробив собі старий вовк кубло (О. Копиленко); Гади збиралися на зиму в спільне кубло! (О.
Словник української мови у 20 томах
кубло —
зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня...
Фразеологічний словник української мови
кубло —
ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А.
Словник синонімів української мови
кубло —
КУБЛО́, а, с. 1. Заглиблення в землі, часто під коренями дерев, де живуть і розмножуються звірі, плазуни; лігво. Вітер звалив величезного дуба. Під коренем того дуба зробив собі старий вовк кубло (Коп., Як вони..
Словник української мови в 11 томах
кубло —
Кубло́, -ла с. 1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває. К. Іов. 82. 2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є. Ном. № 418.
Словник української мови Грінченка