Значення в інших словниках
-
кудлань —
кудла́нь іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
кудлань —
-я, ч., розм. Те саме, що кудлай; патлань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кудлань —
КУДЛА́НЬ, я́, ч., розм. Те саме, що кудла́й. Кудлань підняв голову, лупнув зеленкуватими очима на гурт хлопчаків за ворітьми і ліниво махнув хвостом (М.
Словник української мови у 20 томах
-
кудлань —
КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!...
Словник синонімів української мови
-
кудлань —
КУДЛА́НЬ, я, ч., розм. Те саме, що кудла́й; патлань. З-під повітки кидається до мене кудлань, і ми стоїмо якийсь час один перед одним, аж поки з-за хати не виходить господар (М. Ол., Чуєш.., 1959, 59).
Словник української мови в 11 томах