кудлань
КУДЛА́НЬ, я, ч., розм. Те саме, що кудла́й; патлань.
З-під повітки кидається до мене кудлань, і ми стоїмо якийсь час один перед одним, аж поки з-за хати не виходить господар (М. Ол., Чуєш.., 1959, 59).
Словник української мови (СУМ-11)КУДЛА́НЬ, я, ч., розм. Те саме, що кудла́й; патлань.
З-під повітки кидається до мене кудлань, і ми стоїмо якийсь час один перед одним, аж поки з-за хати не виходить господар (М. Ол., Чуєш.., 1959, 59).
Словник української мови (СУМ-11)