куйовда —
куйо́вда 1 іменник жіночого роду, істота про людину куйо́вда 2 іменник жіночого роду, істота про тварину
Орфографічний словник української мови
куйовда —
-и, ж., розм. Кудлата людина або тварина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
куйовда —
КУЙО́ВДА, и, ж., розм. Жива істота з густим, нечесаним, заплутаним волоссям; кудлай. Тато .. не догадується, куди занесло його дзиґу, баламутку, його куйовду (О.
Словник української мови у 20 томах
куйовда —
ПАТЛА́Ч розм. (людина з довгим скуйовдженим волоссям), ПАТЛА́НЬ розм., КУДЛА́Й розм., КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПЕ́ЛЕХ розм.; НЕЧО́СА розм. (з нечесаним волоссям).
Словник синонімів української мови
куйовда —
КУЙО́ВДА, и, ж., розм. Кудлата людина або тварина. Тато.. не догадується, куди занесло його дзигу, баламутку, його куйовду (Гончар, Тронка, 1963, 249); *У порівн. Ніч, як куйовда, стояла надворі; мела страшенна хуга (Мирний, II, 1954, 295).
Словник української мови в 11 томах
куйовда —
Куйо́вда, -ди ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Словник української мови Грінченка