куйовда
КУЙО́ВДА, и, ж., розм. Кудлата людина або тварина.
Тато.. не догадується, куди занесло його дзигу, баламутку, його куйовду (Гончар, Тронка, 1963, 249);
*У порівн. Ніч, як куйовда, стояла надворі; мела страшенна хуга (Мирний, II, 1954, 295).
Словник української мови (СУМ-11)