Значення в інших словниках
-
курникати —
курни́кати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
курникати —
-аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Тихенько наспівувати; мугикати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
курникати —
КУРНИ́КАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., розм. Тихенько наспівувати, говорити; мугикати. А за ними Сліпий Волох знову .. Шкандибає, курникає (Т. Шевченко); На піску сидить Іван, Рибу кита жде із моря Та під ніс курника з горя (М.
Словник української мови у 20 томах
-
курникати —
НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене...
Словник синонімів української мови
-
курникати —
КУРНИ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Тихенько наспівувати; мугикати. А за ними Сліпий Волох знову.. Шкандибає, курникає (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
курникати —
Курникати, -каю, -єш гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. Шевч. 140. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає. Шевч. 161.
Словник української мови Грінченка