Значення в інших словниках
-
курінець —
куріне́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
курінець —
-нця, ч. Зменш.-пестл. до курінь 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
курінець —
КУРІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до курі́нь 1. Рибалки розташувалися і курінець собі нап'яли. Вночі невід кидають (О. Копиленко); Повний місяць зійшов, покотивсь по сухій кукурудзі, В курінець зазирнув і у діда спитав: – Стережеш? (П. Воронько); Мене ..
Словник української мови у 20 томах
-
курінець —
КУРІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до курі́нь 1. Рибалки розташувалися і курінець собі нап’яли. Вночі невід кидають (Коп., Подарунок, 1956, 101); *У порівн. Попереду ще треба знати. Які там в біса хати — Неначе курінець, Такі, що ледве можна влізти. Лягти або присісти (Гл., Вибр., 1951, 79).
Словник української мови в 11 томах