Значення в інших словниках
-
ледар —
(той, який не любить трудитися) розм. лінюх, лежень, у знач. ім. ледачий, лінивий, зневажл. ледащо, (про жінку) ледащиця.
Словник синонімів Полюги
-
ледар —
ле́дар іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ледар —
Ледащо, нероба, лежень, лежебок, лінюх, лобур, лобуряка, лоботряс, жм. валяка, як ім. ледачий; (гуляка) гультяй, гульвіса; ледацюга, зб. ледач.
Словник синонімів Караванського
-
ледар —
-я, ч. Людина, яка не любить працювати; ледачий. || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ледар —
ЛЕ́ДАР, я, ч. Людина, яка не любить працювати; ледачий. Ледар день гуляє, три – слабий, а на п'ятий – вихідний (прислів'я); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (С.
Словник української мови у 20 томах
-
ледар —
Від ледачого поли вріж та тікай. Не май справи з ледачим. Ледар живе, аби землі тяжче. Ледар даремно живе на землі. Ледар живе до мого чуба. Ледар хоче примусити когось працювати на себе. У ледачого хазяїна і чоботи з ніг вкрадуть.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ледар —
ле́даря пра́знувати, жарт. Нічого не робити; байдикувати, гуляти. — Посиділи з Олькою-сторожихою, пограли в мовчаники, і подалася собі під кожухом ледаря празнувати… (А. Крижанівський).
Фразеологічний словник української мови
-
ледар —
БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон.
Словник синонімів української мови
-
ледар —
Ле́дар, -ря, -реві, -рю! -дарі, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ледар —
ЛЕ́ДАР, я, ч. Людина, яка не любить працювати; ледачий. Ледар день гуляє, три— слабий, а на п’ятий — вихідний (Укр.. присл.., 1955, 391); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям...
Словник української мови в 11 томах