липнути —
ли́пнути 1 дієслово недоконаного виду приклеюватися ли́пнути 2 дієслово доконаного виду кліпнути, моргнути діал.
Орфографічний словник української мови
липнути —
Прилипати, приліплюватися; (- мух) обліплювати <�обсідати> що; (до кого) горнутися, тулитися, о. липнути листочком.
Словник синонімів Караванського
липнути —
I -ну, -неш, недок. 1》 тільки 3 ос. Приклеюватися до кого-, чого-небудь. || Бути липким. 2》 розм. Обліплювати, обсідати кого-, що-небудь (про мух і т. ін.). 3》 до кого, перен. Горнутися, тулитися, відчуваючи симпатію до кого-небудь. || до чого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
липнути —
ЛИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. 1. тільки 3 ос. Приклеюватися до чого-небудь. Сніг лип до полозків, до кінських копитів [копит] (І. Нечуй-Левицький); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
липнути —
ли́пнути до жіно́чих спідни́ць, жарт. Любити жінок, часто залицятися. Слова від них зайвого не почуєш, на чуже навіть оком не поведуть, до жіночих спідниць не липнуть (І. Головченко і О. Мусієнко).
Фразеологічний словник української мови
липнути —
ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.
Словник синонімів української мови
липнути —
ЛИ́ПНУТИ¹, ну, неш, недок. 1. тільки 3 ос. Приклеюватися до кого-, чого-небудь. Сніг лип до полозків, до кінських копитів (Н.-Лев., III, 1956, 120); Пудами чіплялась за чоботи глина.
Словник української мови в 11 томах
липнути —
Липнути, -ну, -неш гл. 1) Липнуть, приставать. З чим ся обходимо, тоє до нас липне. Ном. № 5990. 2) Льнуть. Всі його люблять, всі до його липнуть. Котл. Н. П.
Словник української мови Грінченка