Значення в інших словниках
-
лобатий —
лоба́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
лобатий —
-а, -е. З великим опуклим лобом (про людину або тварину). || у знач. ім. лобатий, -того, ч., розм. Те саме, що лобань 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лобатий —
Високочоловий
Словник чужослів Павло Штепа
-
лобатий —
ЛОБА́ТИЙ, а, е. З великим опуклим лобом (про людину або тварину). Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами (М. Коцюбинський); А голова, коли дід з неї скине бриля, справді Сократова: лобата, повна розуму (О.
Словник української мови у 20 томах
-
лобатий —
ЛОБА́НЬ розм. (людина або тварина з великим опуклим чолом), ЛОБА́СТИЙ у знач. ім., розм., ЛОБА́ТИЙ у знач. ім., розм. Петро, дядьків Семенів лобань, напередодні острижений налисо, ..
Словник синонімів української мови
-
лобатий —
Лоба́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лобатий —
ЛОБА́ТИЙ, а, е. З великим опуклим лобом (про людину або тварину). Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах