Значення в інших словниках
-
лошак —
лоша́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
лошак —
-а, ч. Молодий кінь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лошак —
ЛОША́К, а́, ч. Молодий кінь. [Марта:] Треба взяти нові віжки, а то старі потрухли: лошак норовистий та щоб не порвав іще (С. Васильченко); Мати молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком (О.
Словник української мови у 20 томах
-
лошак —
лоша́к: ◊ скида́ти лошаки́ → скидати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
лошак —
Помісь коня і ослиці; безплідний.
Універсальний словник-енциклопедія
-
лошак —
КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал.
Словник синонімів української мови
-
лошак —
Лоша́к, -ка; -шаки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лошак —
ЛОША́К, а́, ч. Молодий кінь. [Марта:] Треба взяти нові віжки, а то старі потрухли: лошак норовистий та щоб не порвав іще (Вас., III, 1960, 103); Мати молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком (Довж., Зач. Десна, 1957, 469); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
лошак —
Лоша́к, -ка́ м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Вас. 197. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ном. № 788. ум. лошачо́к.
Словник української мови Грінченка