Значення в інших словниках
-
лущик —
лу́щик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
лущик —
-а, ч. Стиглий горіх, що вилущується сам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лущик —
Лущик, -ка м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. см. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка