лущик лу́щик -а, ч. Стиглий горіх, що вилущується сам. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках лущик — лу́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови лущик — див. горіх Словник синонімів Вусика лущик — Лущик, -ка м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. см. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у. Словник української мови Грінченка