лущильний

лущи́льний

-а, -е.

Стос. до лущення.

|| Який має здатність лущитися (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. лущильний — лущи́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лущильний — ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до лущення. Вивчення основних характеристик комплексного лущення виконували на установках, які відтворювали типові промислові лущильні системи (з наук. літ.); // Який має здатність лущитися (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
3. лущильний — ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до лущення; // Який має здатність лущитися (у 1 знач.). Більшість вирощуваних на Україні сортів гороху — лущильні (Колг. енц., І, 1956, 229).  Словник української мови в 11 томах