лущильник

лущи́льник

-а, ч.

Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару.

Значення в інших словниках

1. лущильник — лущи́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лущильник — ЛУЩИ́ЛЬНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару. По закону треба орати на двадцять вісім – тридцять сантиметрів, а лущильник бере не більше вісімнадцяти (М.  Словник української мови у 20 томах
3. лущильник — ЛУЩИ́ЛЬНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару. Лущильники бувають двох типів: лемішні і дискові (Механ. і електриф..  Словник української мови в 11 томах