лущильник

лущи́льник

-а, ч.

Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лущильник — лущи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лущильник — ЛУЩИ́ЛЬНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару. По закону треба орати на двадцять вісім – тридцять сантиметрів, а лущильник бере не більше вісімнадцяти (М. Словник української мови у 20 томах
  3. лущильник — ЛУЩИ́ЛЬНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару. Лущильники бувають двох типів: лемішні і дискові (Механ. і електриф.. Словник української мови в 11 томах