лущильник
ЛУЩИ́ЛЬНИК, а, ч.
Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару.
По закону треба орати на двадцять вісім – тридцять сантиметрів, а лущильник бере не більше вісімнадцяти (М. Циба);
Лущення проводять дисковими й лемішними лущильниками, а останнім часом і дисковими боронами та культиваторами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)