Значення в інших словниках
-
любаска —
люба́ска іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
любаска —
ЛЮБА, ЛЮБКА, див. КОХАНКА.
Словник синонімів Караванського
-
любаска —
-и, ж., діал. Коханка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
любаска —
ЛЮ́БА́СКА, и, ж., діал. Жін. до люба́с. Була [Пазя] любаскою Івана. Про це знало ціле село, знала навіть Іванова жінка (Л. Мартович); Князь Ярослав і його любаска Анастасія раювали чи не на сьомому небі (В.
Словник української мови у 20 томах
-
любаска —
КОХА́НКА (жінка або дівчина, що перебуває в позашлюбному зв'язку з чоловіком), ЛЮ́БКА розм., ПОЛЮБО́ВНИЦЯ розм., ПА́СІЯ заст., ЛЮБА́СКА діал. Став вимагати (пан), щоб малював його утриманок, яких було... Ат, що лічити чужих коханок!.. (Вас.
Словник синонімів української мови
-
любаска —
Люба́ска, -ски, -сці; -ба́ски, -ба́сок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
любаска —
ЛЮБА́СКА, и, ж., діал. Жін. до люба́с. Була [Пазя] любаскою Івана. Про це знало ціле село, знала навіть Іванова жінка (Март., Тв., 1954, 228); Нам пораяли одну молоду багату купчиху, чоловік якої кинув її і втік з любаскою до Варшави (Козл., Сонце.., 1957, 126).
Словник української мови в 11 томах