Значення в інших словниках
-
марнувати —
марнува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
марнувати —
МАРНОТРАТИТИ; (вроду тощо) губити, занапащати; (час) гаяти.
Словник синонімів Караванського
-
марнувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Даремно, без користі витрачати гроші, майно тощо. || Даремно, без користі губити життя, силу тощо. || Гаяти (час).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
марнувати —
МАРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Даремно, без користі витрачати гроші, майно тощо. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали (Сл. Б. Грінченка); Жив по-панськи, вітцівського добра не марнував (І.
Словник української мови у 20 томах
-
марнувати —
марнува́ти мо́ву (слова́). Говорити безпредметно, без потреби і т. ін. (Деїфоб:) Я, сестрице, не звик даремне марнувати мову (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мови
-
марнувати —
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
марнувати —
Марнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, -ну́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
марнувати —
МАРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Даремно, без користі витрачати гроші, майно тощо. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали (Сл. Гр.); Жив по-панськи, вітцівського добра не марнував (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
марнувати —
Марнува́ти, -ную, -єш гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Камен. у. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. Камен. у. марнувати час. Попусту терять время.
Словник української мови Грінченка