Значення в інших словниках
-
марнуватися —
марнува́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
марнуватися —
(даремно) переводитися, гайнуватися, марнотратитися, (- землю) лежати облогом; (- господарство) ЗАНЕПАДАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
марнуватися —
-уюся, -уєшся, недок. 1》 Даремно, без користі губити життя, силу тощо. || Витрачатися без користі. || Пропадати, не знаходячи застосування. 2》 Пас. до марнувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
марнуватися —
МАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (М.
Словник української мови у 20 томах
-
марнуватися —
ВИТРАЧА́ТИСЯ (губитися, марно пропадати), ВТРАЧА́ТИСЯ (УТРАЧА́ТИСЯ), МАРНУВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИСЯ розм., ПЕРЕВО́ДИТИСЯ розм., РОЗКО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
марнуватися —
МАРНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачував сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
марнуватися —
Марнуватися, -нуюся, -єшся гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка