Значення в інших словниках
-
мовчкуватий —
мовчкува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
мовчкуватий —
-а, -е, розм. Те саме, що мовчазний 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мовчкуватий —
МОВЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що мовчазни́й 1. Героєм цього дня були не вершники, а старий мовчкуватий мірошник (В. Земляк).
Словник української мови у 20 томах
-
мовчкуватий —
МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
-
мовчкуватий —
МОВЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що мовчазни́й 1. Героєм цього дня були не вершники, а старий мовчкуватий мірошник (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 21).
Словник української мови в 11 томах