Значення в інших словниках
-
мовчущий —
-а, -е, розм., заст. Мовчазний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мовчущий —
МОВЧУ́ЩИЙ, а, е, розм., заст. Мовчазний. Не вийшла [Гаїнка] з своєї хати, лежала на ліжкові нерухома й мовчуща (Б. Грінченко); Іван Іванович до ночі зрання В лікарні працював. Він був мовчущий, Спокійний завжди (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
-
мовчущий —
Мовчу́щий, -ща, -ще
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мовчущий —
МОВЧУ́ЩИЙ, а, е, розм., заст. Мовчазний. Не вийшла [Гаїнка] з своєї хати, лежала на ліжкові нерухома й мовчуща (Гр., II, 1963, 463); Іван Іванович до ночі зрання В лікарні працював. Він був мовчущий. Спокійний завжди (Рильський, II, 1956, 208).
Словник української мови в 11 томах
-
мовчущий —
Мовчущий, -а, -е = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Г. Барв. 355. Мовчущі як земля. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка