молодецький —
-а, -е. Прикм. до молодець 1), 2). || Власт. молодцеві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
молодецький —
1. молодечий, юнацький 2. див. бистрий, безшабашний, удалий
Словник чужослів Павло Штепа
молодецький —
МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до молоде́ць 1, 2. Заздрівши дівчат, потягнули [парубки] за ними, щоб так стіною на них і наперти .. Звісно, молодецьке, парубоцьке діло! (Г. Квітка-Основ'яненко); // Власт. молодцеві.
Словник української мови у 20 томах
молодецький —
БРА́ВИЙ (властивий бравій людині), МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, МОЛОДЕ́ЧИЙ, БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами і форменими ґудзиками...
Словник синонімів української мови
молодецький —
Молоде́цький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
молодецький —
МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до молоде́ць 1, 2. Заздрівши дівчат, потягнули [парубки] за ними, щоб так стіною на них і наперти.. Звісно, молодецьке, парубоцьке діло! (Кв.-Осн., II, 1956, 19); // Власт. молодцеві.
Словник української мови в 11 томах
молодецький —
Молоде́цький, -а, -е 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Кв. І. 32.
Словник української мови Грінченка