мотлох —
-у, ч., збірн. 1》 Старі речі хатнього вжитку, одяг, ганчір'я тощо. || Непотрібні або непридатні для використання речі. || розм. Шматки чогось потрощеного, порубаного. 2》 перен., зневажл. Погані, негідні люди; набрід, наволоч. 3》 перен., розм. Те, що не має цінності, нікому не потрібне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мотлох —
МО́ТЛОХ, у, ч., збірн. 1. Старі речі домашнього вжитку, одяг, ганчір'я тощо. Поль хапає за руку Віктора і біжить стрімголов східцями вгору. П'ятий поверх, темний коридор з усяким мотлохом (О.
Словник української мови у 20 томах
мотлох —
МО́ТЛОХ, у, ч., збірн. 1. Старі речі домашнього вжитку, одяг, ганчір’я тощо. Поль хапає за руку Віктора і біжить стрімголов східцями вгору. П’ятий поверх, темний коридор з усяким мотлохом (Ів.
Словник української мови в 11 томах
мотлох —
Мотлох, -ху м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Мнж. 22. Сніп на мотлох побив. Черк. у. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. К. Досв. 219.
Словник української мови Грінченка