мотлох

мо́тлох

-у, ч., збірн.

1》 Старі речі хатнього вжитку, одяг, ганчір'я тощо.

|| Непотрібні або непридатні для використання речі.

|| розм. Шматки чогось потрощеного, порубаного.

2》 перен., зневажл. Погані, негідні люди; набрід, наволоч.

3》 перен., розм. Те, що не має цінності, нікому не потрібне.

Значення в інших словниках

1. мотлох — мо́тлох іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мотлох — (господарський) непотріб, негідь, жм. барахло, (матер'яний — ще) ДРАНТЯ, ганчір'я, вереття, р. хабоття; (металевий) брухт; (літературний) макулятура; (- людей) шушваль, набрід, наволоч, потолоч.  Словник синонімів Караванського
3. мотлох — див. ганчірка; залишок; одяг  Словник синонімів Вусика
4. мотлох — МО́ТЛОХ, у, ч., збірн. 1. Старі речі домашнього вжитку, одяг, ганчір'я тощо. Поль хапає за руку Віктора і біжить стрімголов східцями вгору. П'ятий поверх, темний коридор з усяким мотлохом (О.  Словник української мови у 20 томах
5. мотлох — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл.  Словник синонімів української мови
6. мотлох — МО́ТЛОХ, у, ч., збірн. 1. Старі речі домашнього вжитку, одяг, ганчір’я тощо. Поль хапає за руку Віктора і біжить стрімголов східцями вгору. П’ятий поверх, темний коридор з усяким мотлохом (Ів.  Словник української мови в 11 томах
7. мотлох — Мотлох, -ху м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Мнж. 22. Сніп на мотлох побив. Черк. у. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. К. Досв. 219.  Словник української мови Грінченка