Значення в інших словниках
-
мотуз —
мо́туз іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
мотуз —
Линва, кодола, сов. канат; (з лози) ужва, вужівка; (для худоби) налигач; МОТУЗОК, зб. мотуззя.
Словник синонімів Караванського
-
мотуз —
-а, ч. Грубий мотузок. || Налигач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мотуз —
МО́ТУЗ, а, ч., розм. Грубий мотузок. Він [пліт] був важкий, кострубатий, і його треба було нести так, щоб не ослаб мотуз (М. Коцюбинський); // Налигач. Надійшов пастушок, що вів корову на мотузі (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
мотуз —
слаби́й, як уче́тверо мо́туз, ірон. Вживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (слабий). Він такий слабий як учетверо мотуз (Сл. Б. Грінченка).
Фразеологічний словник української мови
-
мотуз —
МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев.
Словник синонімів української мови
-
мотуз —
МО́ТУЗ, а, ч. Грубий мотузок. Він [пліт] був важкий, кострубатий, і його треба було нести так, щоб не ослаб мотуз (Коцюб., І, 1955, 355); // Налигач. Надійшов пастушок, що вів корову на мотузі (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
мотуз —
Мо́туз, -за м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — см. верстат. Шух. І. 256. ум. мотузок, мотузо́чок.
Словник української мови Грінченка