Значення в інших словниках
-
мурмотіти —
мурмоті́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
мурмотіти —
-очу, -отиш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Говорити тихо, невиразно. || Стиха співати. 2》 неперех., рідко. Те саме, що муркотати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мурмотіти —
МУРМОТІ́ТИ див. мурмота́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
мурмотіти —
БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
мурмотіти —
МУРМОТІ́ТИ див. мурмота́ти.
Словник української мови в 11 томах