Значення в інших словниках
-
міхоноша —
міхоно́ша іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
міхоноша —
-і, ч. і ж. 1》 Той, хто водить сліпого і носить мішок для милостині. 2》 етн. Той, хто носить мішок під час колядування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
міхоноша —
МІХОНО́ША, і, ч. і ж., заст. 1. Той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння. Хто йде, їде – не минає [кобзаря]: Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
міхоноша —
ПОВОДИ́Р (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), ПОВОДА́Р, ПОВОДА́ТАР, ПОВОЖА́ТИЙ, МІХОНО́ША, ХЛО́ПЕЦЬ заст., ДІДОВО́Д (ДІДОВІ́Д) діал. (той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння).
Словник синонімів української мови
-
міхоноша —
Міхоно́ша, -ши, -ші, -шею, -но́ше! -но́ші, міхоно́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
міхоноша —
МІХОНО́ША, і, ч. і ж. Той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння. Хто йде, їде — не минає [кобзаря]: Хто бублик, хто гроші; хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
міхоноша —
Міхоно́ша, -ші м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34.
Словник української мови Грінченка