Значення в інших словниках
-
навилок —
нави́лок іменник чоловічого роду кількість сіна, соломи і т. ін., підібрана на вила за один раз; копиця діал.
Орфографічний словник української мови
-
навилок —
-лка, ч., діал. Те саме, що навильник 2). Навилок сіна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
навилок —
НАВИ́ЛОК, лка, ч., діал. 1. Те саме, що нави́льник 2. Навилок отави; Навилок сіна. 2. Копиця. Скошену траву просушували, розбиваючи вали граблями і дерев'яними вилами, кілька разів перевертали, щоб добре просохла, а під вечір складали в “навилки”, “пласти”, “копиці” (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
навилок —
НАВИ́ЛОК, лка, ч., діал. Те саме, що нави́льник 2. Навилок отави; Навилок сіна.
Словник української мови в 11 томах
-
навилок —
Навилок, -лка м. навильник, -ка, м. нави́льня, -ні, ж. Количество сѣна, поднятое на вилахъ.
Словник української мови Грінченка