Значення в інших словниках
-
належувати —
нале́жувати 1 дієслово недоконаного виду довго, досхочу лежати, відлежуватися розм. нале́жувати 2 дієслово недоконаного виду довго лежачи, викликати оніміння якоїсь частини тіла розм.
Орфографічний словник української мови
-
належувати —
I -ую, -уєш, недок., розм. Довго, досхочу лежати; відпочивати, відлежуватися. II -ую, -уєш, недок., належати, -жу, -жиш, док., перех., розм. Довго лежачи, викликати застій крові, оніміння якоїсь частини тіла.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
належувати —
НАЛЕ́ЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., розм. Довго, досхочу лежати, відпочивати; відлежуватися. Вона виспалась зарані, належувати – обридло, іти – нікуди (Панас Мирний); Доки мати засвічувала бликуна й торохтіла заслінкою біля припічка, лаштуючи снідання...
Словник української мови у 20 томах
-
належувати —
ВИЛЕ́ЖУВАТИСЯ (довго лежати, відпочиваючи або хворіючи), ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ВАЛЯ́ТИСЯ розм., ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯ розм., НАЛЕ́ЖУВАТИ розм. — Док.: ви́лежатися, відлежа́тися, облежа́тися. На березі, біля порома, вилежувалися голі запорожці (З.
Словник синонімів української мови
-
належувати —
НАЛЕ́ЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., розм. Довго, досхочу лежати; відпочивати, відлежуватися. Вона виспалась зарані, належувати — обридло, іти — нікуди (Мирний, III, 1954, 235). НАЛЕ́ЖУВАТИ², ую, уєш, недок., НАЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док., перех., розм.
Словник української мови в 11 томах