Значення в інших словниках
-
наостанку —
наоста́нку прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
наостанку —
пр., (де) наостанці, наостанок, на закінчення, під кінець, наприкінці, о. під завісу; (коли) в останній раз, востаннє, наостаннє.
Словник синонімів Караванського
-
наостанку —
присл. Під кінець, укінці, на завершення всього. || В останній раз, востаннє.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наостанку —
НАОСТА́НКУ, присл. Під кінець, укінці, на завершення всього. Після всіх наостанку прийшли офіцери (І. Нечуй-Левицький); [Коваль:] Вся ця сцена йде у вас добре, але наостанку ви надто драматизуєте (З.
Словник української мови у 20 томах
-
наостанку —
наоста́нку насамкінець, наостанок (ср, ст): Наостанку ж зазначу: зла на вас не триматиму, але й бачити більше не хочу (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
наостанку —
ВОСТА́ННЄ (останній раз), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ, НАОСТА́ННЄ рідше, УВОСТА́ННЄ рідше. За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки (С. Васильченко); Здригнулися наостанку губи, безпорадно ловлячи повітря (З.
Словник синонімів української мови
-
наостанку —
Наоста́нку, наоста́нці, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
наостанку —
НА́ОСТАНКУ, присл. Під кінець, укінці, на завершення всього. Після всіх наостанку прийшли офіцери (Н.-Лев., III, 1956, 138); Наостанку велика, майстерно виведена літера F давала на здогад, що либонь то був кінець книжці (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
наостанку —
Наостанку, наостанці нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати. ЗОЮР. І. 187.
Словник української мови Грінченка