Словник синонімів Вусика

напарник

див. спільник

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. напарник — напа́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. напарник — -а, ч. Той, з ким у парі хто-небудь щось робить, виконує і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напарник — НАПА́РНИК, а, ч. Той, з ким у парі хто-небудь щось робить, виконує і т. ін. Пораненого Гаркавенка відразу ж замінив його напарник Грачов (О. Довженко); Маковей, передавши апарат напарникові, плигнув з насипу вниз (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. напарник — НАПА́РНИК, а, ч. Той, з ким у парі хто-небудь щось робить, виконує і т. ін. Пораненого Гаркавенка відразу ж замінив його напарник Грачов (Довж., І, 1958, 286); Маковей, передавши апарат напарникові, плигнув з насипу вниз (Гончар, III, 1959, 373).  Словник української мови в 11 томах