Значення в інших словниках
-
напосідливий —
напосі́дливий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
напосідливий —
-а, -е, розм. 1》 Те саме, що настирливий. 2》 Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
напосідливий —
НАПОСІ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що насти́рливий. – Годі вже, годі... – відмахнувся од напосідливої плетухи Бровко, а в самого аж губи тряслися (С. Добровольський). 2. Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.).
Словник української мови у 20 томах
-
напосідливий —
НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев.
Словник синонімів української мови
-
напосідливий —
Напосі́дливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
напосідливий —
НАПОСІ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що насти́рливий. — Годі вже, годі… — відмахнувся од напосідливої плетухи Бровко, а в самого аж губи тряслися (Добр., Тече річка.., 1961, 246). 2. Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.).
Словник української мови в 11 томах
-
напосідливий —
Напосідливий, -а, -е Настойчивый.
Словник української мови Грінченка