напосідливий

Значення в інших словниках

1. напосідливий — напосі́дливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. напосідливий — -а, -е, розм. 1》 Те саме, що настирливий. 2》 Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напосідливий — НАПОСІ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що насти́рливий. – Годі вже, годі... – відмахнувся од напосідливої плетухи Бровко, а в самого аж губи тряслися (С. Добровольський). 2. Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.). Словник української мови у 20 томах
4. напосідливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
5. напосідливий — Напосі́дливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. напосідливий — НАПОСІ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що насти́рливий. — Годі вже, годі… — відмахнувся од напосідливої плетухи Бровко, а в самого аж губи тряслися (Добр., Тече річка.., 1961, 246). 2. Який напосідається (у 1, 2, 5 знач.). Словник української мови в 11 томах
7. напосідливий — Напосідливий, -а, -е Настойчивый. Словник української мови Грінченка