Значення в інших словниках
-
напрошувати —
напро́шувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
напрошувати —
-ую, -уєш, недок., напросити, -ошу, -осиш, док., перех., розм. 1》 Випрошувати яку-небудь кількість чогось. || перев. док. Просячи про що-небудь, домогтися згоди. 2》 Запрошувати кого-небудь у якійсь кількості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
напрошувати —
НАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, що, розм. 1. Випрошувати яку-небудь кількість чогось. А рядові ланки, наче ті сироти.
Словник української мови у 20 томах
-
напрошувати —
ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
напрошувати —
НАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., розм. 1. Випрошувати яку-небудь кількість чогось. А рядові ланки, наче ті сироти..
Словник української мови в 11 томах
-
напрошувати —
Напро́шувати, -шую, -єш сов. в. напросити, -рошу, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка