напрошувати

Напро́шувати, -шую, -єш

сов. в. напросити, -рошу, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих. Левиц. І.

Значення в інших словниках

1. напрошувати — напро́шувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напрошувати — див. просити  Словник синонімів Вусика
3. напрошувати — -ую, -уєш, недок., напросити, -ошу, -осиш, док., перех., розм. 1》 Випрошувати яку-небудь кількість чогось. || перев. док. Просячи про що-небудь, домогтися згоди. 2》 Запрошувати кого-небудь у якійсь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напрошувати — НАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, що, розм. 1. Випрошувати яку-небудь кількість чогось. А рядові ланки, наче ті сироти.  Словник української мови у 20 томах
5. напрошувати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
6. напрошувати — НАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., розм. 1. Випрошувати яку-небудь кількість чогось. А рядові ланки, наче ті сироти..  Словник української мови в 11 томах