Значення в інших словниках
-
неандерталець —
неандерта́лець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
неандерталець —
[неиандеирталеиц'] -л'ц'а, ор. -л'цеим, м. (на) -л'цеив'і/-л'ц'у, мн. -л'ц'і, -л'ц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
неандерталець —
-льця, ч. Давня людина, що жила в епоху нижнього і середнього палеоліту в деяких районах земної кулі (безпосередній предок сучасної людини); палеоантроп. || перен. Дикун, мурмило.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неандерталець —
НЕАНДЕРТА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Давня людина, яка жила в епоху нижнього і середнього палеоліту в деяких районах земної кулі (безпосередній предок сучасної людини); палеоантроп.
Словник української мови у 20 томах
-
неандерталець —
Викопна форма людини верхнього плейстоцену, ймовірно, еволюційний наступник пітекантропа; від 300-250 до 40 тис. років тому; об'єм мозку 1100-1700 см3, череп вел.
Універсальний словник-енциклопедія
-
неандерталець —
НЕАНДЕРТА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Давня людина, що жила в епоху нижнього і середнього палеоліту в деяких районах земної кулі (безпосередній предок сучасної людини); палеоантроп.
Словник української мови в 11 томах