Значення в інших словниках
-
невгавучий —
невгаву́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
невгавучий —
-а, -е. Який не вгамовується, якого не можна втримати, заспокоїти. || Який не стихає, не припиняється протягом тривалого часу (про пісні, звуки, шуми і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невгавучий —
НЕВГАВУ́ЧИЙ, а, е. Який не вгамовується, якого не можна втримати, заспокоїти. Тільки Жучка невгавуча У покосах порина (П. Грабовський); // Який не стихає, не припиняється протягом тривалого часу (про пісні, звуки, шуми і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
невгавучий —
БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм.
Словник синонімів української мови
-
невгавучий —
НЕВГАВУ́ЧИЙ, а, е. Який не вгамовується, якого не можна втримати, заспокоїти. Тільки Жучка невгавуча У покосах порина (Граб., І, 1959, 299); // Який не стихає, не припиняється протягом тривалого часу (про пісні, звуки, шуми і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
-
невгавучий —
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Словник української мови Грінченка