Значення в інших словниках
-
невтишимий —
невтиши́мий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
невтишимий —
-а, -е. Який не зменшується, не втихає; безконечний, постійний. || Сильний своїм виявом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невтишимий —
НЕВТИШИ́МИЙ, а, е. Який не зменшується, не втихає; безконечний, постійний. Іноді сідав [Городовський].., але за хвилину підхоплювався знову, чуючи в собі, як удар металу, невтишимі слова: шукай і мусиш знайти! (В.
Словник української мови у 20 томах
-
невтишимий —
НЕВТІ́ШНИЙ (про важкий психічний стан, почуття, плач і т. ін. — який неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
невтишимий —
НЕВТИШИ́МИЙ, а, е. Який не зменшується, не втихає; безконечний, постійний. Се розпука моя, невтишима тоска, Се любов моя плаче так гірко (Фр., XI, 1952, 34); Що він мав тепер, крім невтишимої розпуки в серці? (Загреб.
Словник української мови в 11 томах