Значення в інших словниках
-
незагнузданий —
незагну́зданий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
незагнузданий —
-а, -е. 1》 Який не має вудил у роті (про коня). 2》 перен. Якого не можна нічим стримати, приборкати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
незагнузданий —
НЕЗАГНУ́ЗДАНИЙ, а, е. 1. Який не має вудил в роті (про коня). Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні (Л. Юхвід). 2. перен. Якого не можна нічим стримати, приборкати.
Словник української мови у 20 томах
-
незагнузданий —
НЕЗАГНУ́ЗДАНИЙ, а, е. 1. Який не має вудил в роті (про коня). Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні (Юхвід, Оля, 1959, 16). 2. перен. Якого не можна нічим стримати, приборкати.
Словник української мови в 11 томах
-
незагнузданий —
Незагнузданий, -а, -е = незанузданий.
Словник української мови Грінченка