незборимий —
незбори́мий прикметник
Орфографічний словник української мови
незборимий —
-а, -е. Якого не можна перемогти, скорити, збороти; міцний, нездоланний. || Якого не можна подолати, перебороти, утамувати і т. ін.; дуже сильний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незборимий —
НЕЗБОРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна перемогти, скорити, збороти; міцний, нездоланний. – Ти і багата, ти і неозора, ти і могуча, ти й незборима, моя прекрасна Радянська Вітчизно! (І.
Словник української мови у 20 томах
незборимий —
НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч.
Словник синонімів української мови
незборимий —
НЕЗБОРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна перемогти, скорити, збороти; міцний, нездоланний. — Ти і багата, ти і неозора, ти і могуча, ти й незборима, моя прекрасна Радянська Вітчизно!...
Словник української мови в 11 томах