незборимий

НЕЗБОРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна перемогти, скорити, збороти; міцний, нездоланний.

— Ти і багата, ти і неозора, ти і могуча, ти й незборима, моя прекрасна Радянська Вітчизно! (Цюпа, Три явори, 1958, 109);

Як символ невмирущого й незборимого народного духу в поемі "Кавказ" [Т. Шевченка] виростає могутній образ Прометея (Слово про Кобзаря, 1961, 55);

// Якого не можна подолати, перебороти, утамувати і т. ін.; дуже сильний.

Було приємно відчувати тепло, знаючи, що за вікнами лютий, незборимий холод (Рибак, Помилка.., 1940, 175);

В ньому прокинувся голод, дикий, ..незборимий голод, від якого темніє в очах, туманіє в голові (Загреб., Європа 45, 1959, 37).

Значення в інших словниках

1. незборимий — незбори́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незборимий — див. непохитний; сильний; твердий  Словник синонімів Вусика
3. незборимий — -а, -е. Якого не можна перемогти, скорити, збороти; міцний, нездоланний. || Якого не можна подолати, перебороти, утамувати і т. ін.; дуже сильний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незборимий — НЕЗБОРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна перемогти, скорити, збороти; міцний, нездоланний. – Ти і багата, ти і неозора, ти і могуча, ти й незборима, моя прекрасна Радянська Вітчизно! (І.  Словник української мови у 20 томах
5. незборимий — НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч.  Словник синонімів української мови