незборений

НЕЗБО́РЕНИЙ, а, е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-нобудь; непереможений.

Ми брали з кривавого бою, не знавши вагань у бою, оспівану, друже, тобою незборену землю свою (Уп., Вірші.., 1957, 38);

Попереду був важкий марш тисячі людей, які героїчно вирвались з ворожого оточення і незборені, невловимі, йшли далі мстити і нищити ворогів… (Шер., В партиз. загонах, 1947, 74).

Значення в інших словниках

1. незборений — незбо́рений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незборений — -а, -е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-небудь; непереможений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незборений — НЕЗБО́РЕНИЙ, а, е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-нобудь. Ми брали з кривавого бою, не знавши вагань у бою, оспівану, друже, тобою незборену землю свою (М.  Словник української мови у 20 томах