незборений

незбо́рений

-а, -е.

Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-небудь; непереможений.

Значення в інших словниках

1. незборений — незбо́рений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незборений — НЕЗБО́РЕНИЙ, а, е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-нобудь. Ми брали з кривавого бою, не знавши вагань у бою, оспівану, друже, тобою незборену землю свою (М.  Словник української мови у 20 томах
3. незборений — НЕЗБО́РЕНИЙ, а, е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-нобудь; непереможений. Ми брали з кривавого бою, не знавши вагань у бою, оспівану, друже, тобою незборену землю свою (Уп., Вірші..  Словник української мови в 11 томах