незлобивий —
незлоби́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
незлобивий —
-а, -е. Який не має, не виявляє злоби; добродушний, лагідний. || Який не містить злоби, не виражає її.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незлобивий —
НЕЗЛОБИ́ВИЙ, а, е. Який не має, не виявляє злоби; добродушний, лагідний. [Сімон:] Були ми ще чисті, невинні і незлобиві малі хлопці (І. Франко); Влучний на слово, щирий і незлобивий у товаристві, він усім подобався (М.
Словник української мови у 20 томах
незлобивий —
ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
незлобивий —
НЕЗЛОБИ́ВИЙ, а, е. Який не має, не виявляє злоби; добродушний, лагідний. [Сімон:] Були ми ще чисті, невинні і незлобиві малі хлопці (Фр., IX, 1952, 8); Влучний на слово, щирий і незлобивий у товаристві, він усім подобався (Чаб., За півгодини..
Словник української мови в 11 томах