Великий тлумачний словник сучасної мови

незлобивий

незлоби́вий

-а, -е.

Який не має, не виявляє злоби; добродушний, лагідний.

|| Який не містить злоби, не виражає її.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. незлобивий — незлоби́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незлобивий — I беззлобний, незлобливий, незлобний, незлостивий II див. Добрий  Словник синонімів Вусика
  3. незлобивий — НЕЗЛОБИ́ВИЙ, а, е. Який не має, не виявляє злоби; добродушний, лагідний. [Сімон:] Були ми ще чисті, невинні і незлобиві малі хлопці (І. Франко); Влучний на слово, щирий і незлобивий у товаристві, він усім подобався (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. незлобивий — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. незлобивий — НЕЗЛОБИ́ВИЙ, а, е. Який не має, не виявляє злоби; добродушний, лагідний. [Сімон:] Були ми ще чисті, невинні і незлобиві малі хлопці (Фр., IX, 1952, 8); Влучний на слово, щирий і незлобивий у товаристві, він усім подобався (Чаб., За півгодини..  Словник української мови в 11 томах