Значення в інших словниках
-
неймовірний —
(у який важко повірити) неправдоподібний, неможливий, немислимий, (безглуздий) парадоксальний, анекдотичний, дикий.
Словник синонімів Полюги
-
неймовірний —
неймові́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
неймовірний —
1. Якого важко або неможливо уявити; неправдоподібний; нереальний. Орині здавалося неймовірним, щоб Яків Калитка одружився (К.Гордієнко); В цю мить трапилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Н.Рибак).
Літературне слововживання
-
неймовірний —
Невірогідний, г. неправдоподібний; (факт) НЕБУВАЛИЙ, сенсаційний; (- зусилля) НЕЛЮДСЬКИЙ; (- силу вияву) надзвичайний, страшенний; (одяг) незвичайний, ексцентричний; (біль) страшний, нестерпучий, несвітський; З. недовірливий; пр. НЕЙМОВІРНО, фр.
Словник синонімів Караванського
-
неймовірний —
-а, -е. 1》 Якого важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний. Неймовірний випадок. Неймовірна подія. || Який не існує насправді; нереальний, неіснуючий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неймовірний —
НЕЙМОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний.
Словник української мови у 20 томах
-
неймовірний —
ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
неймовірний —
Неймові́рний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
неймовірний —
НЕЙМОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо собі уявити; у здійснення якого важко або неможливо повірити; неможливий, неправдоподібний.
Словник української мови в 11 томах
-
неймовірний —
Неймовірний, -а, -е Недовѣрчивый. У мене такий чоловік неймовірний, що до всякого мене приклада. Уманск. у. В мене матінка нерідная, а дружина неймовірная. Грин. ІІІ. 305.
Словник української мови Грінченка